АКТУАЛІЗАЦІЯ АРХЕТИПУ ГЕРОЯ В ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОГО ВОЄННОГО СПРОТИВУ 2014–2024 РР. НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКИХ МУРАЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.43Ключові слова:
мурал, архетип Героя, стритарт, мономіф шляху Героя, політичні та поетичні графітіАнотація
У статті аналізуються героїчні наративи київських муралів, створених у період воєнного спротиву 2014–2024 років, для виявлення специфіки прояву та трансформації архетипів національної культури. Мета статті – визначити, як архетип Героя актуалізується в українському суспільстві засобами стритарту, дослідити роль цього архетипу в консолідації суспільства. Міський мурал є складним знаковим об’єктом, дослідження якого потребує як змістовного, так і формального аналізу: його сенсового та художньо-контекстуального складників. Тому дослідження спирається на дві культурологічні парадигми – аналітично-психологічну та семіотичну. Перша була застосована для сюжетного аналізу творів київського стритарту, що апелюють до архетипу Героя та відображають етапи мономіфу «шляху Героя». Теоретичним підґрунтям тут стали праці Карла Ґустава Юнга та Джозефа Кемпбела. Дослідження семіотичних аспектів енвайронментального мистецтва Києва спиралося на роботу словенського дослідника Міті Великоні, а також вітчизняних дослідниць Надії Міхно, Алли Васюріної, Алли Клімової. Наукова новизна дослідження полягає в проведенні культурологічного аналізу зразків київського стритарту, спираючись на аналітично-психологічну та семіотичну парадигми, для демонстрації реактуалізації архетипу Героя в українській культурі в умовах воєнного опору 2014–2024 років. Українські мурали, створені в період збройного опору 2014–2024 років, є важливим соціокультурним явищем, яке не лише відображає актуальні події нашої історичної доби, а й апелює до архетипних образів національної культури, зокрема архетипу Героя. Київські мурали стали невід’ємною частиною візуального середовища міста, сприяючи формуванню національної свідомості, меморіалізуючи та глорифікуючи подвиги українських захисників. Завдяки поєднанню прийомів естетизації та символізації мурали транслюють епізоди мономіфу про шлях Героя, інтерпретуючи в такий спосіб актуальні соціальні й політичні події, що, своєю чергою, сприяє суспільній консолідації.
Посилання
Васюк, Катерина. (2018). Етнічні особливості архетипу Героя в словʼянській культурі. Psychological Journal, № (14). С. 249–260. DOI: 10.31108/2018vol14iss4pp249-260
Васюріна, Алла, Клімова, Алла. (2018). Стріт-арт як соціально-естетичний феномен урбанізованого простору. Світогляд – Філософія – Релігія. Випуск 13. С. 26–31. https://doi.org/10.21272/wpr.2018.13.03
Великоня, Митя. (2023). Зображення незгоди: політичні графіті та вуличне мистецтво постсоціалістичного переходу. Одеса : Видавничий дім «Гельветика». 316 с.
Кемпбелл, Джозеф. (2020). Тисячоликий герой. К.: Terra Incognita. 416 с.
Міхно, Надія. (2019). Елементи стріт-арту у семантико-синтагматичному просторі міста. Науково-теоретичний альманах «Грані». Том 22, № 12. С. 15–22. DOI: 10.15421/172001
Ober, J., Rusakov, S., & Matusevych, T. (2024). The effects of the war in Ukraine on the environment of Ukrainian artists: An evaluation by a diagnostic survey. Media, War & Conflict, 0(0). https://doi.org/10.1177/17506352241269604
Юнг, Карл Густав. (2023). Архетипи і колективне несвідоме. Львів, Видавництво «Астролябія». 608 с.
