СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРФОРМАТИВНОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.4.25Ключові слова:
перформативне мистецтво, жестикуляційний живопис, арт-практики, тілесність, рух «Гутай», акт-дія, процесуальність, взаємодія із глядачемАнотація
Актуальність. Перелом у світовому мистецтві – масовий перехід від традиційних форм мистецтва до перформативних – відбувся у 50-ті роки ХХ століття. Перформативне мистецтво передбачає активне залучення всієї суб’єктно-тілесної природи митця в художньому процесі та безпосереднє переживання глядачами самого процесу творчості як катарсичного акту, у якому переформовуються ціннісні настанови, долається колективний травматичний досвід. Мета статті полягає у визначенні особливостей перформативного мистецтва порівняно із класичним; в обґрунтуванні методологічних можливостей культурології в дослідженні екзистенційно-антропологічної проблематики мистецтва. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, методах герменевтики та феноменології. Історико-логічний аналіз використовувався для уточнення витоків (шкіл) виникнення перформативного мистецтва: «живопис-дія» (жестикуляційний живопис, дріпінг, Сполучені Штати Америки, Дж. Поллак), ташизм (Жорж Матьє, Франція), інформель (Карл Аппель, Асгер Йорн), рух «Гутай» (Дзіро Йосіхаро, Сьодзо Шімамото, Японія). Наукова новизна полягає у визначенні сутності перформативного мистецтва, пов’язаного з переходом від зовнішньої орієнтації суб’єкта до внутрішньої, коли переживання та почуття стають екзистенційними цінностями в мистецтві; розкриттям комунікативної сутності нового мистецтва. Висновки. Підкреслюються значення і вплив перформативного мистецтва на суспільні процеси.
Посилання
Дзіро Йосіхара (1956). Маніфест руху «Гутай». Гэйдзюцу Синтё : журнал. Токіо. № 12.
Русаков С.С. (2021). Обіг творів мистецтва як сфера культурологічних досліджень. Cultural Studies and art: European development direction : International scientific conference. Publishing House “Baltija Publishing”. С. 104–107.
Keprow Alan. Assemblage, Environments & Happenings, 1966.
Манро А. (2013). Усі пейзажі: світ Гутаю. Гутаї: Чудовий ігровий майданчик. С. 35.
Rodenbeck J. (2013). Communication malfunction: happenings and Gutai. Gutai Splendid Playground. P. 265–269.
Nakazawa H. (2015). Art History: Japan 1945–2014. P. 30.
Tapie M. (2012). A Mental Reckoning of My First Trip to Japan. From Postwar to Postmodern. Art in Japan 1945–1989. P. 99–101.
Parker C. URL: https://thetokyofiles.com/2015/10/13/balloons-on-the-ginza-float-young-advertisers-1890-1989/
Held-Jr.J. (2012). Why Gutai? SFAQ. P. 108–111.
Shimamoto S. The Idea of Executing the Brush. From Post war to Postmodern. Art in Japan 1945–1989. P. 92–93.
Франческини Ф. (2001). Гутаї без кордонів. Японський художній авангард після другої світової війни. С. 7–18.
