ДЕКОЛОНІЗОВАНИЙ ОБРАЗ КОБЗАРЯ В ОПТИЦІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.30Ключові слова:
деколонізація, історична пам’ять, оптика, поетика, постколоніалізм, колоніалізм, модерний, перекладна література, Тарас Шевченко, трагедія, ідентичність, українська ідентичність, інтертекстуальністьАнотація
У статті здійснено аналіз самосприйняття та самоусвідомлення українського соціуму впродовж перехідної (постколоніальної) доби крізь призму творчості та образу Тараса Шевченка, культ якого як «пророка», «провідника», «батька нації» в українському суспільстві почав формуватися ще в другій половині ХІХ ст. Досліджується питання новітнього прочитання творчої спадщини українського поета та сучасної перцепції його доробку з огляду на постколоніальний період розвитку українського соціуму та у відповідності до актуальних запитів суспільства. Характеризуються найбільш конфліктогенні аспекти в трактуванні образу Кобзаря в радянській традиції (як борця за волю трудящих), у зарубіжному шевченкознавстві (як творця українського міфу) та в сучасній гуманітарній науці (як духовного батька української нації). Досліджується явище перекладу та популяризації творів Тараса Шевченка як інструменту колонізації в радянські часи, та як однієї з можливостей репрезентації української культури на міжнародному рівні в сучасному глобалізованому світі. Аналізуються спроби модерного прочитання образу Т. Шевченка в працях українських та зарубіжних дослідників Агеєвої В., Гош М., Грабович О., Грабовича Г., Забужко О., Сверстюка Є. та інших. Акцентується увага на необхідності всебічного об’єктивного дослідження поетичного та мистецького доробку українського поета і художника з цілеспрямованою метою якнайшвидшого подолання колоніального спадку в сучасній гуманітарній науці. Подається висновок щодо необхідності інтеграції новітніх шевченкознавчих та гуманітарних досліджень в український культурно-освітній простір задля формування україноцентричного світогляду нашого суспільства та виховання патріотично налаштованого покоління молодих українців.
Посилання
Агеєва, В. (2001). Апологія модерну: обрис XX віку: статті та есеї. Київ. Грані-Т. 408 с.
Агеєва, В. (2021). За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини. Київ. Віхола. 360 с.
Ghosh, M. (2025). The Great Kobzar Taras Shevchenko: Selected Poetry. Jaipur. Jadavpur University. pp. 326.
Грабович, О. (1994). Колоніальна спадщина в сьогоднішній Україні. «Арка». №1. С. 14 – 15.
Грабович, Г. (1998). Поет як міфотворець: семантика символів у творчості Тараса Шевченка. Київ. Часопис «Критика». 206 с.
Грабович, Г. (2000). Шевченко, якого не знаємо: з проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета. Київ. Критика. 317.
Grabowicz, G. (2014). Taras Shevchenko. Poet, Artist, Icon. 1814 – 1861. New York. The Ukrainian Museum. pp. 238.
Грабовська, І. (2019). Постколоніалізм як конфліктогенний фактор у культурно-історичному просторі сучасної України. Молодий вчений. 2019. № 2 (66). С. 588 – 561.
Грінченко, Б. (1892-1893). Листи з України наддніпрянської. URL: http://litopys.org.ua/drag/drag204.htm (дата звернення 25.09.2025).
Забужко, О. (2009). Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. 4-те вид. Київ: Факт. 146 с.
Качак, Т. (2014). Подолання тематичних табу у сучасній українській прозі для дітей та юнацтва: постколоніальна практика. Наукові праці: науково-методичний журнал. Вип. 228. Т. 240. Філологія. Літературознавство. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили. 104 с. С. 51-58.
Сверстюк, Є. (2011). Шевченко поза часом. Есеї. Луцьк-Київ: ВМА «Терен», ТОВ «Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 280 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






